Обрати сторінку

РЕЗУЛЬТАТИ  МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг є складовою управління якістю освіти.

Управління якістю освіти – це система певних організаційних процедур, яка забезпечує якість всіх головних складових освітнього процесу- його цілей, змісту освіти, діяльності педагогів, здобувачів освіти, матеріальної бази, організації освітнього процесу, оцінки якості освіти.

Моніторинг опосередковано та безпосередньо впливає на якість освіти. Опосередкований вплив пов’язаний з тим, що моніторинг забезпечує управління інформацією, необхідною для прийняття рішень, а безпосередній вплив здійснюють вже ці рішення. Безпосередній вплив забезпечують самі процедури моніторингу.

Розглянуті особливості моніторингу, його місце в управлінській діяльності дозволяють визначити основні його напрямки:

– моніторинг контексту освітнього процесу;

– моніторинг ресурсів освітнього процесу;

– моніторинг перебігу освітнього процесу;

– моніторинг результатів освітнього процесу.

Моніторинг контексту освітнього процесу передбачає відстеження головних соціальних чинників, які впливають на функціонування закладу освіти. Головними об’єктами моніторингу є: якість змісту освіти (перебіг процесу), виконання навчальних планів (перебіг процесу); якість діяльності викладачів (перебіг процесу); якість управління (перебіг процесу); якість матеріально-технічного забезпечення (ресурси процесу); якість засвоєння навчальних дисциплін (результати процесу); сформованість особистих якостей у випускників (результати процесу); діяльність випускників (результати процесу).

Реалізація завдань моніторингу передбачає розробку його науково-практичних інструментів. Найбільш доцільними для вирішення завдань моніторингу є методи опитування, експертного оцінювання, спостереження, вивчення документації.

Подальшої розробки потребують проблеми визначення суб’єктів моніторингової діяльності, обґрунтування теоретичних моделей змісту діяльності випускників закладів освіти, на які треба орієнтувати моніторинг, визначення шляхів реалізації висновків та рішень, розроблених в результаті моніторингу.

Забезпечення внутрішнього моніторингу якості підготовки студентів

Система внутрішнього забезпечення якості підготовки фахівців у ВСП «Калуський фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ІФНТУНГ» та якості освіти у цілому включає:

–  здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітньо-професійних програм;

–  щорічне оцінювання й анкетування здобувачів передвищої освіти;

–  щорічне оцінювання педагогічних працівників;

–  підвищення кваліфікації  педагогічних працівників;

– кадрове, навчально-методичне та інформаційне забезпечення освітнього процесу.

Контроль якості результатів навчання є основою внутрішньої системи контролю, яка дає змогу виявити відхилення між очікуваними показниками та отриманими результатами через зворотний зв’язок, а також визначає відповідність рівня набутих знань і вмінь студентами, сформованих компетентностей вимогам нормативних документів щодо фахової передвивищої освіти.

Контроль якості викладання в коледжі здійснюється у формі відкритих занять, взаємовідвідувань, контрольних відвідувань, анкетування та самооцінювання.

Контроль за освітнім процесом здійснюється на основі плану-графіку внутрішнього контролю. Система контролю охоплює різні види (оперативний, поточний, перспективний, постійний контроль). Йому передує робота з детального вивчення та подальшої аналітико-інформаційної обробки даних. Контролюючі функції посадових осіб передбачено в посадових інструкціях, на підставі яких за директором, його заступником, головами циклових комісій розподіляються конкретні напрями здійснення контролю. Відповідно до річного плану координація внутрішнього контролю здійснюється на засіданнях педагогічної ради, на нарадах при директорові, робочих та оперативних нарадах.

Про результативність та якість контролю в освітньому процесі свідчать показники навчальних досягнень студентів за останні 3 роки, результати державної підсумкової атестації, видача кількості дипломів з відзнакою, продовження навчання випускників у закладах вищої освіти.

Оцінювання навчальних досягнень студентів за всіма видами навчальних робіт проводиться за поточним та підсумковим контролями.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних, індивідуальних занять, заліків.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів. Семестровий контроль проводиться у формі семестрового іспиту, диференційованого заліку та заліку.

Державна атестація студентів здійснюється Державною кваліфікаційною комісією у формі державних іспитів.

З кожної навчальної дисципліни за всіма видами робіт розробляються критерії оцінювання навчальних досягнень студента.

Основними критеріями, що характеризують рівень компетентності студента при оцінюванні результатів поточного та підсумкового контролів, є такі:

  • виконання всіх видів навчальної роботи, передбачених робочою програмою з дисципліни;

  • глибина і характер знань навчального матеріалу за змістом навчальної дисципліни, що міститься в основних та додаткових рекомендованих літературних джерелах;

  • вміння аналізувати явища, що вивчаються, у їх взаємозв’язку і розвитку;

  • характер відповідей на поставлені питання (чіткість, лаконічність, логічність, послідовність тощо);

  • вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;

  • вміння аналізувати достовірність одержаних результатів.

Для оцінювання залишкових знань здобувачів вищої освіти та перевірки якості освітнього процесу і рівня викладання навчальних дисциплін систематичним в коледжі є проведення директорських контрольних робіт.

У 2020 навчальному році загальна якість знань по коледжу складала 77,6% при показнику успішності 100 %. Якість захисту дипломних проектів складає 68,5 %, якість знань на державних екзаменах 81,9 %, якість знань стосовно практичної підготовки студентів складає відповідно 74,6 %.

Перевірка досягнення здобувачами програмних результатів навчання здійснюється на основі оцінювання за 100-бальною шкалою ЄКТС та регламентується Положенням про порядок рейтингового оцінювання знань (освітніх досягнень) студентів. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється шляхом проведення контрольних заходів, які включають поточний, підсумковий модульний контроль, виконання індивідуального завдання, семестровий контроль у формі заліку чи екзамену.

 При  поточному контролі оцінці підлягають:

  • рівень знань, продемонстрованих у відповідях та виступах на семінарських і практичних заняттях;

  • активність при обговоренні проблемних питань, які винесені на семінарські (практичні) заняття;

  • вміння виконувати практичні розрахункові завдання та інтерпретувати одержані результати;

 –  виконання і захист лабораторних робіт;

 –  результати експрес-контролю у формі тестів тощо.

При організації підсумкового контролю викладачі самостійно визначають об’єкти контролю, форми проведення контрольних заходів та критерії оцінювання, які знаходять відображення в робочих програмах навчальних дисциплін.

  Загалом рейтингове оцінювання знань студентів дозволяє забезпечити:

 – підвищення мотивації студентів до систематичного активного навчання протягом семестру та навчального року, їх переорієнтацію з отримання позитивної оцінки на формування  компетентностей;

 – відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних заходів, критеріями та порядком їх оцінювання;

– подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, а також врахування усіх видів навчальної роботи студента протягом семестру;

– розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності освітнього процесу.

З метою отримання зворотного зв’язку зі студентами щодо форм та методів навчання у коледжі діє система опитувань студентів як один з механізмів реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Опитування студентів щодо рівня відповідності методів навчання та викладання принципам студентоорієнтованості, що 88% здобувачів оцінюють викладання як таке, що базується та принципах студентоцентрованого навчання. Разом з тим, 12% відповіло, що не розуміють суті поставленого питання. 84% опитаних оцінюють методи навчання і викладання як такі, що відповідають специфіці майбутнього фаху та дозволяють досягти очікуваних результатів навчання.

 Результати опитування здобувачів передвищої освіти щодо визначення рівня об’єктивності оцінювання контрольних заходів свідчать, що із 102 студентів, проанкетованих в коледжіі, 82 % підтримують здійснення поточного контролю; 88 % є зрозумілою процедура проведення контрольних заходів, а 90 % – критерії оцінювання знань із дисциплін. 79 % здобувачів впевнені в тому, що тестування, як форма контролю, забезпечує об’єктивність оцінювання знань та забезпечує неупередженість екзаменатора. Однак, на думку студентів, є потреба у збільшенні кількості спроб при тестуванні.

Опитування здобувачів щодо якості викладання дисциплін продемонстрував високий рівень задоволеності (79%), 21% опитаних частково задоволені якістю викладання фахових дисциплін.

Слід звернути увагу на те, що майже 94% опитаних оцінюють високий рівень комунікації між студентами та викладачами (8-10 балів за десятибальною шкалою).

Освітня діяльність викладача – це важлива складова роботи вищих навчальних закладів. Тому саме оцінювання якості роботи викладацького складу дає уявлення про забезпечення якості освітньої діяльності вишу в цілому. Для оцінювання професійної діяльності викладача можливо виділити сталі напрямки – це загальні професійні характеристики викладача, його педагогічна діяльність, науково-дослідна робота, методична робота, організаційна робота.

Якість освітніх послуг, ефективність навчальних програм в першу чергу визначаються якісним складом викладачів та умовами в яких вони можуть ефективно передавати студентам свої знання, досвід і розуміння предмету в різних ситуаціях навчання.

Фаховий коледж використовує систему кадрового забезпечення, яка передбачає:

– офіційно визначені процедури відбору та призначення на посаду нових викладачів відповідно до їхнього рівня професійної компетенції;

– розроблені засоби оцінки якості навчальної діяльності викладацького складу, та умови доступу викладачів до інформації про оцінку їхньої роботи;

– реалізацію механізму підвищення кваліфікації і вдосконалення фахової майстерності, який включає умови стимулювання і визнання професійних досягнень.

Адміністрацією здійснюється постійний моніторинг якості викладацького складу, спонукання викладачів до удосконалення процесів викладання і навчання.

Відповідно до плану вивчається та узагальнюється передовий педагогічний досвід колег, здійснюється постійний контроль за проходженням стажування та підвищення кваліфікації.

Забезпеченню належного рівня якості підготовки фахівців сприяє інтеграція в освітній процес науково-дослідної роботи учасників освітнього процесу. Так, зокрема, за 2020-21 рік викладачами коледжу  опубліковано 27 статей, з яких у наукометричних базах Scopus – 2; Web of Science – 4. За результатами участі у конференціях викладачами опубліковано 48 тез. За результатами участі у конференціях здобувачами передвивищої освіти під керівництвом викладацького складу коледжу опубліковано 12 тез.

Процес формування корпоративної культури навчального закладу потребує зрозумілого для всіх способу оцінювання успіхів і невдач викладачів, а також відповідного процесу їх винагородження за добру та ініціативну працю. В кожного викладача формується методична папка, в якій фіксуються його успіхи, ініціатива, власні побажання і плани щодо професійного росту, а також критичні зауваження від керівництва.

Діяльність викладача оцінюється за критеріями:

1) базова освіта викладача, додаткова освіта та підвищення кваліфікації;

2) участь в науково-дослідній роботі, науково-дослідна активність;

3) рівень компетентності, що визначається знаннями та досвідом у визначеній галузі;

4) здатність займатися викладацькою діяльність;

5) здатність встановлювати контакти із зовнішнім і внутрішнім середовищем, з якими йому необхідно працювати;

6) відомість в своїй галузі;

7) наявність наукової школи.

Освітня діяльність, яку провадить викладач, є цілісним комплексом робіт, що сприяють досягненню професіоналізму та якісної роботи. Перелік функцій, які має виконувати викладач для забезпечення освітньої діяльності. Це:

 – підготовка навчальних курсів, їх методологічне й методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної підтримки;

– авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників;

– читання лекцій, практичних та індивідуальних занять;

– наукове керівництво, консультаційна й інша індивідуальна робота зі студентами;

– організація й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок;

– підготовка наукових та інших матеріалів, підготовка розробок;

– підготовка відкритих лекцій, семінарів, конференцій;

– підготовка учасників олімпіад та конкурсів  різних рівнів;

– участь у конференціях, наявність друкованих праць;

– реалізація виховних функцій у процесі групової та індивідуальної роботи зі студентами, під час неформального спілкування з ними;

– неперервний особистий і професійний розвиток, підвищення наукової та педагогічної компетентності й кваліфікації.

Для успішного виконання навчальних програм студенти мають забезпечуватися крім високого рівня викладання ще й іншими ресурсами, які допомагають їхньому навчанню.

З метою забезпечення здобувачів освіти якісним навчальним контентом кожна навчальна дисципліна представлена відповідним навчально-методичним комплексом.

Складовими навчально-методичного забезпечення, які використовуються викладачами коледжу в освітньому процесі для підготовки здобувачів передвищої освіти є:

підручники, навчальні посібники, конспект лекцій, методичні вказівки (рекомендації) до семінарських, практичних або лабораторних занять, методичні вказівки (рекомендації) для самостійної роботи, методичні вказівки, що містять питання, завдання, задачі, тестові завдання для поточного та підсумкового контролю знань студентів, завдання для контролю залишкових знань студентів і їх якості, методичні рекомендації з організації практики, методичні вказівки з організації та виконання дипломних робіт (проектів) тощо.

ВСП «Калуський фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ІФНТУНГ» забезпечений навчально-лабораторним обладнанням і навчально-методичними матеріалами, лабораторними і навчальними приміщеннями, які відповідають програмним вимогам викладання.

До цих ресурсів віднесено бібліотеку, навчальні й лабораторні приміщення, кабінети, аудіо-та відеотехніку, навчальне обладнання і методичні матеріалами, комп’ютери і програмне забезпечення.

Навчальний заклад постійно реагує на відгуки студентів, відслідковує, переглядає і вдосконалює ефективність організації освітнього процесу.

Коледж для ефективного забезпечення якості здійснює постійний самоаналіз на підставі аналізу інформації про свою власну діяльність.

Відбувається аналіз звітів про діяльність ЦК, методичної ради, гуртків, кабінетів, які подаються заступнику директора з навчальної роботи по завершенню семестру. На підставі вивчених документів формується звіт про роботу закладу за відповідний період, який включає інформацію про навчальну, виховну, наукову, профорієнтаційну, лекційну, просвітницьку роботу, матеріально-технічний розвиток, розвиток соціальної сфери, а також окреслює плани та перспективи на наступний період.

ВСП «Калуський фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ІФНТУНГ» забезпечує прозорість своєї освітньої діяльності, надає інформацію про пропоновані програми і присвоювані кваліфікації, очікувані результати навчання, оприлюднює процедури викладання, навчання і оцінювання знань та повідомляє про інші навчальні можливості, які доступні студентам. Навчальний заклад відповідально забезпечує точність, неупередженість, об’єктивність і широку доступність пропонованої інформації на веб-сайті навчального закладу, у ЗМІ, на стендах навчального закладу, у власних виданнях, а також у офіційних відповідях на запити контролюючих органів ( у листах, звітах тощо).

Отже, розбудова системи забезпечення якості фахової передвищої освіти спрямована на досягнення високої ефективності функціонування коледжу, його визнання з боку громадськості та підвищення статусу навчального закладу.

 

 

Заступник  директора

 з навчальної роботи                                                               П. М. Відливаний

Моніторинг виховної роботи коледжу за 2019-2020 н.р.

Моніторинг виховної роботи коледжу за 2020-2021 н.р.